Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 915/656/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на рішеннявід 25.07.2014господарського суду Миколаївської області та на постанову від 02.12.2014Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 915/656/14 господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївводбуд"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Каїр-Миколаїв"прозвернення стягнення на предмет іпотекиВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаРазумов М.А. (дов. від 02.07.2014 № 349/11.5.2.);відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.03.2015 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (надалі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївводбуд" (надалі - ТОВ "БМУ-22 "Миколаївводбуд", відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каїр-Миколаїв" (надалі - ТОВ "Каїр-Миколаїв") про стягнення заборгованості у розмірі 16 958 251,69 грн. шляхом звернення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 05КБ/2008/1 від 07.02.2008, укладеним між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ТОВ "Каїр-Миколаїв" перед банком за Кредитним договором № 05КБ/2008 від 07.02.2008.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.07.2014 у справі № 915/656/14 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.012.2014 (колегія суддів: Лисенко В.А. - головуючий, судді - Гладишева Т.Я., Ліпчанська Н.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.012.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки надано невірну юридичну оцінку усім обставинам справи, а також неправильно застосовані положення ст. ст. 256 - 264 Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідч - ТОВ "БМУ-22 "Миколаївводбуд" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 16958251,69 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням третьою особою - ТОВ "Каїр-Миколаїв" як Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 05КБ/2008 від 07.02.2008, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 05КБ/2008/1 від 07.02.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") (Іпотекодержатель) та ВАТ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївводбуд" (Іпотекодавець), в забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та інших платежів, сплата яких встановлюються Кредитним договором № 05КБ/2008.

Судами встановлено, що у серпні 2010 року позивач вже звертався до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ "Будівельно-монтажне управління-22 "Миколаївводбуд" про звернення стягнення на заставлене майно - нежитловий об'єкт на загальну суму 5 525 815,96 грн. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.10.2010 у справі № 3/126/10, зазначений позов банку задоволено частково, однак постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010, дане рішення скасовано, а провадження у справі припинено з підстав наявності між сторонами невизнаної недійсною третейської угоди. Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011, постанову апеляційної інстанції залишено без змін, змінено тільки мотивувальну частину постанови щодо визначених в ній процесуальних підстав для припинення провадження у справі, вказавши про припинення провадження у даній справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 ст. 80 ГПК України, відповідно до яких господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу спору на вирішення третейського суду.

Після цього, позивач звернувся з аналогічним позовом до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який за результатами розгляду прийняв рішення від 13.05.2011 про відмову у позові, у зв'язку з ліквідацією підприємства - боржника за Кредитним договором і припиненням зобов'язання, що забезпечено договором іпотеки. Втім, 15.10.2013 у зв'язку з поновленням підприємства - боржника у ЕДРПОУ внаслідок скасування судового рішення про банкрутство ТОВ "Каїр Миколаїв" та припинення провадження про банкрутство боржника, ПАТ " ВТБ Банк" знову звернувся до третейського суду, який 31.01.2014 виніс ухвалу про припинення третейського розгляду справи за позовом ПАТ "ВТБ "Банк" до ТОВ "БМУ-22 "Миколаївводбуд" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 05КБ/2008 від 07.02.2008, з посиланням на припинення компетенції третейського суду вирішувати даний спір.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності про застосування якого заявлено стороною у справі до винесення рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами Кредитного договору № 05КБ/2008 від 07.02.2008 строк виконання основного зобов'язання встановлений до 07.02.2009, тобто, перебіг строку позовної давності розпочався з наступного дня, і тривав три роки до 08.02.2012. В межах цього строку позивач звернувся з позовом до господарського суду, за яким 01.09.2010 порушено провадження у справі № 3/126/10, і до винесення Вищим господарським судом України постанови від 23.02.2011 у даній справі, позовна давність була перервана; перебіг нового строку позовної давності почався з 24.02.2011 і тривав три роки до 24.02.2014. З даним позовом позивач звернувся до суду 07.05.2014, тобто після спливу строку позовної давності, з огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 256 - 258 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для захисту цивільного права позивача.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зробленими без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Вирішуючи господарський спір, суди попередніх інстанцій не врахували вимог частини 1 та 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, і не звернули уваги на доводи позивача про вчинення відповідачем дій щодо визнання боргу; також не надали належної правової оцінки обставинам справи про звернення позивача в межах строку дозовної давності до третейського суду; в порушення частини 5 ст. 267 Цивільного кодексу України не дослідили обставини справи та не надали належної оцінки причинам пропуску позовної давності та наявності чи відсутності підстав для захисту порушеного права.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2014 у справі № 915/656/14 скасувати.

Справу № 915/656/14 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук